Біль поділений на двох,- це половина болю.
Шлях короткий і легкий, яким прямують двоє.
Якщо один спіткнеться, другий підставляє руку.
Життя навчає бути вдвох. Хто видумав розлуку?
В нас серце крається навпіл, коли в одного горе,
Немов упали небеса, а чи погасли зорі.
Та ми забули мудру річ, Господь сказав;- людино,
Віддай Мені, лиши Мені, свого болю́ частину.
Я понесу, повір мені, Я твій Господь і друг,
Ми ж боїмося, навіть біль, віддать до Божих рук.
А біль поділений на двох,- це лиш частина болю.
Віддай все Господу, віддай, Він поряд із тобою.
Серце мудре створи в мені, Боже! Зроби так, щоб все добре було у близьких мені людей! Хай буде так, як для них найкраще! І напоуми мене, як жити далі. Якщо печаль - це спокута, то нехай вона обминає дорогих мені людей...
Дякую Вам за все! )))
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо не можна віддати, нехай Господь зробить біль світлою...
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
біль - це наука нам, якщо він буде легким то ми нічому не навчимось, ми повинні самі все перемінити, просячи Господа, щоб Він нас підтримав і напоумив, як краще не тільки для нас, а й для тих хто поряд Серце мудре створи в мені Боже
рада що читаєте
" А біль поділений на двох,- це лиш частина болю. Віддай все Господу, віддай, Він поряд із тобою." 
Дуже сподобалось! 
, чудових 
.
щире-щире, 
