Літо. Ніч. Так пахне житом житом,
лиш сонний вітер гойдає колоски.
У вухах аж дзвенить - так тихо.
Золотий серпанок приглядає за зірками
як батько за малими діточками. Співа
цвіркун щось стихав полі. А за полем,
біля яру тихо сплять стрункі тополі.
Старий млин рипить дверима. В полі
світлять світлячки як малі ліхтарики.
В нічному небі пливуть хмари, як сірі
кораблики. Жнива. Стоять снопки то тут,
то там. Куди не глянь- кругом вони.
Натомлені заснули в полі косарі. Бо день
наступний, так як цей проведуть у праці.
Тепла ніч все огорнула. Тихий сон усе накрив.
Сниться сплячим безліч див. Мертва тиша.
Літо. Ніч. Лиш пахне ніжно житом...
