Моя любов, у вирій відлітає,
Мов ключ птахів, високо в небесах
І музика в душі, вже не лунає
І ти вже не зявляєшся у моїх снах.
А ключ птахів, летить й не обернеться,
Напевно знає, що вернеться знов,
Коли весна в сопілочку заграє,
Веселим в березні струмком.
Коли птахами небо буде вкрите
І розмаїтий спів, заполонить серця,
Тебе, любове, я згадаю в миті
Як сонце подарує нам тепло.
Теплом обійме, ніби свого сина
І сліз не стане, наче й не було.
Тобі ж лишень в ту мить я побажаю,
Кохання щоб в тобі завжди цвіло.
Щоб тільки ти у небо не дивилась,
Як відлітають в вирій почуття
І щоб хоч інколи тобі вночі являлось,
Твоє кохання - вічно щоб жило.
