Я сьогодні дійшла до екватора мого серця -
Тому це не сльози, це просто жахлива спека.
І гримить, об стіну твоїх обіцянок б ється
Моя особиста ілюзорна безпека.
Я сьогодні просила осінь про полегшення-
Тому це не сльози, це просто звичайний дощ.
І тремтять від одинокості пальці схрещені...
Як не ти, то хто ж? То хто ж?!
Я сьогодні весь день малювала твої очі -
Тому це не сльози, це вкраплення акварелі.
"Будь із нею, якщо ти справді цього хочеш!" -
Я немовби шепчу, але чомусь здригається стеля.
Я сьогодні дійшла до екватора мого серця,
Я сьогодні поринула у апогей болю...
Із очей щось( не сльози!) нестримно ллється.
Просто треба дістати із верхнінх полиць парасолю...
