Холодний вечір тебе обіймає за плечі в набридлому місті.
І плачеш - не легше, бо ти не сумна, а triste**.
І звідси туди - безмежная порожнеча
І спогадів, мабуть, зо двісті...
Тебе тут не радують речі, а живлять вісті.
Теплий світанок йому там готує сніданок в ліжко.
Він думає безперестанку... Але це трішки,
В порівнянні із останком до зустрічі лишеним.
Він став би вночі серпанком
І небом дійшов сюди пішки.
***
У тебе тут все - мама, друзі, робота, постійні турботи
Й рідніше, ніж вдома, у тебе немає стін.
Але ти не знаєш тепер: звідки і хто ти.
Клеймом у думках - Іспанія, серце, він...
*Сумна голубка(ісп.)
**Сумна(іспанською)
