Ну от ми і в тюремному союзі.
Оскаливсь цар. На цирлі пахани.
Народ, підтятий культом боягузів,
ведуть регіональні брехуни.
Злякалось кодло однієї жінки.
Дарма що люди піднімуть на сміх.
Трясуться руки і тремтять піджилки.
А що як вийде і посадить всіх?
Як не крутись – не вискочиш з окропу.
Державній банді так і сяк – гаплик.
Але ж воно простіше – повз Європу
та в Рашу баранами на шашлик.
А там – лафа. І явно – все задаром!
І всучать газ, і за кадик візьмуть.
І прилаштують десь когось завгаром,
якщо по шапці все-таки дадуть.
А що Європа? Поки хам в Союзі,
не буде більше лишніх теревень.
Як мовиться, – котюзі по заслузі.
Комусь – бабло. А це тобі, бабусю,
не Юріїв, а просто Юдин день.
Одне на двох стільцях ніяк не всидить.
Тривладдя – одне одному гальмо.
Європу сам «дурашка» ненавидить,
то краще «заклеймённым» – у ярмо.
Нема причини, то знаходять право
від імені розпр́оклятих совків
продати оптом всю мою державу
загарбникам за тридцять срібняків.
