ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: "Скажи мені…?", АВТОР: Реформатор
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466281
**********************************************
Ну, що ж скажу тобі по правді,
Пишу вірші лишень тоді,
Коли я маю щось сказати,
Коли слова живуть в душі.
Для мене вірш, це спілкування,
Думок моїх шалений ритм,
І знаєш, це моє пізнання,
То ж це і є мій алгоритм.
Та що ти, друже, я не хворий
І не нужденний, ні, повір,
І не шукаю я історій,
Лишень пишу свій довгий твір.
Чому душа, як пташка, рветься?
Тому, що крила маю я,
Ні, ти не віриш, а даремно,
Бо крила ці - мої слова.
Ти хочеш знати, ну для чого
Я лізу в іншії світи,
Бо дуже хочу я пізнати,
Як можу їм допомогти.
Чужа душа - пітьма, це вірно,
Та я не лізу в глиб душі,
Не вивертаю я назовні
Чиїсь заховані гріхи.
Я не суддя, і я не лікар,
Та те, що маю у душі,
Дано мені напевно Богом,
Тож з Богом і слова мої.
Та чи навчився я любити,
Як вмієш ти любить вірші,
Напевно ні, та тільки серцем,
Любити вмію я завжди.
"Для мене вірш, це спілкування,
Думок моїх шалений ритм,
І знаєш, це моє пізнання,
То ж це і є мій алгоритм.";"І не шукаю я історій,
Лишень пишу свій довгий твір."-
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго ранку, пані Христина
То що, кажете замислились, да? От такий я загадковий
Дякую, друже
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Люба (якщо я не помилився).
Щиросердно дякую, мені приємно, що вам сподобався цей вірш. Хоча скажу вам заправду, мені хотілося, щоб читач спочатку читав вірш натхненник, а потім мій вірш. Лише так стає зрозумілим увесь задум вірша.
Хоча, і на цьому дякую. Мені справді приємно.
Прийміть мої привітання з святом. Щастя і любові.