Скоро закiнчиться лiто,
Спеку загасять дощi,
Вщухнуть яскравiї квiти
Та всi дерева й кущi.
Взимку ми лiто згадаєм,
Щастя кохання й любов,
Лiто вернутись благаєм,
Щастя вiдчути щоб знов.
Наша така вже натура,
Думаєм - вiчне усе,
Час усiх знищить мов буря
I в забуття понесе.
Знищить щасливе кохання,
Знищить щасливу любов,
Лишить нам муки страждання,
Щастя бажали щоб знов.
Котре вже лiто проходить,
Знову зима настає,
Кожен страждання знаходить,
Щастячко губить своє.
26.07.2000
