Дивлюсь з любовю,милий ,в твої очі,
Які зорять,мов дві зорі з-під брів,
Вони такі ж ,як чверть століття тому,
коли мене у серпні ти зустрів
Там музика до танцю закликала
І ти мене з-поміж усіх обрав,
І притулив до уст мої долоні,
Коханою своєю називав...
З тобою скільки весен ми зустріли!
Кущі бузку цвіли нам кожен раз.
Вже сивина лягла тобі на скроні,
Але вогонь кохання не погас.
Син і донька вже виросли,коханий-
В них впізнаємо молодість свою.
Знову цвітуть кущі бузку пахучі,
Знову звучить,як музика: "Люблю"
