Тільки сльози на Україні
Мої проливаються
Тільки сльози. Більш нічого
Від мене Бог ховається
Від мене Бог ховається
А я не шукаю
Хай дивиться, як настраждається
Хлоп, якого має
Хлоп, який в цій шкурі
Не знає що робити
Лиш плакати сльози понурі
Або себе вбити.
Ходити по землі рідній
Й дивитися, як страдає
Страдає моя Україна
Без слів проводжає.
А я ходжу. Що ж я зроблю
Понурими вечорами
Сміх та й годі. Зостається
Гнутись під москалями.
Україна, рідна матір,
Що нас породила
Що ж робити нам безславним
Чому нас не побила.
Чому залишила мені
Такі жахливі і соромні
Чому залишила ці дні
Забравши у нас усіх волю.
Тяжко дихати в ярмі
Вже й плакати не туга
Чи настануть десь ті дні
Щоб кожен був другом.
Другом. Яке хороше слово
Як хороше з ним тут жити
Та кожен для себе молить Бога
Та це для слова лиш «Спасіте».
Для кожного Дніпро тече
У різні сторони ілюзій
Але воно у нас одне
Але очі у всіх заплющені.
Ми станемо разом у бій
Щоб ворога там подолати
Ми станемо, хоч ми одні
Хоча, по правді, навіщо брехати.
Навіщо брехати, коли знаємо
Ніхто за руки не візьметься
Ми станемо але і ми ж впадемо
Бо так в Україні серце б’ється.
