Раз, два, три, чотири, п’ять,
Вийшов гопнік погулять:
У провулку “тьолку” зняв,
В парку лавочку зламав,
Закурив, попив горілки,
Вибив в неформала “філки”,
Під шансон пожер насіння —
Отаке воно створіння.
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Я піду його шукать.
Трошки мого лексикону
Затормозить ’го до скону.
Дам ще й книжкою по пиці —
Зуби лишить на полиці,
Буде хлюпатись в калюжі —
І кому такий він “нужен”.
А його попереджали,
Довго “братани” навчали:
“Нащо того менінгіту?
Не трапляйся ерудиту!”