Три скелі тризубом до неба,
а неба купол, наче мідь,
щоб суть життя пізнати – треба
ввібрати в себе скель цих міць!
З часів, мабуть, палеоліту
в підніжжі їхнім – дивний ґрот,
у ньому прах неандерліта
і жертв його безвинна кров.
Тут волхв старий палив багаття,
у скелях цих його душа,
що в сомнодимному сум’ятті
ще й досі творить чудеса.
Три скелі тризубом до неба,
а неба купол, наче мідь,
щоб суть життя пізнати – треба
ввібрати в себе скель цих міць!
Ще свіжі скрізь сліди опришків,
скарбниці їхні без засув,
в них дух, що має древній вишкіл, –
живий! – Він навіть не заснув.
Тут запах мирти і ладану,
хорали дивні, голоси…
Ідуть і йдуть ченці з Йордану
на клич Новітньої Руси.
Три скелі тризубом єдиним
в єдине небо – сущий рай –
жертовним полум’ям родинним
вони освячують наш край!
Створено 14,15. 08. 2005 року, м. Львів
Опубліковано:
1. Гомін Підгір'я. Альманах, вип. ІV. Дрогобич: "Коло", 2006. – С. 19;
2. Золоті обереги (Антологія Бойківського краю). Дрогобич: «Посвіт», 2009. 192 с. – С. 127 – 128;
3. Світ осяяний світочем святині (Антологія Бойківського краю. Книга п’ята), Львів: «Сполом», 2016. 344 с. – С. 325 – 326.
Музика Василя Сторонського
