Тобі і трьом твоїм ангелам я буду писати листи,
Хоча я не розумію чому саме три, а не дев*ятсот двадцять вісім....
Тобі і трьом твоїм ангелам я лагодитиму мости,
Бо більше просто нікому у цьому кам*яному віці!
Ти добра-зараз це на жаль вже рідкість,
Ти-світла,таких взагалі не лишилось,
Напевно це велика Господня милість,
Що у тобі зійшлись стилет і стилос,
Що у тобі зійшлись любов і сталь,
І велич неба і його печаль,
І ніжність і сміття земних амбіцій,
Як зрештою у кожній сильній жінці.
Тобі і твоїм ангелам я буду писати листи,
Хоча не знаю досі чому їх має бути три:
Напевно Господу так легше,
Прикривати своїх найперших!