Забудь про слабкість кам'яну!
Розкрий свої могутні крила!
Ми завтра йдемо на війну,
Лиха нас звістка розбудила...
А твої крила сяють зовні!
І нас єднають узи кровні,
Подай же руку, любий брате,
Без тебе я не в змозі встати.
Не забувай, що ми єдині,
Це справді так, це справді так!
Ми вільні, брате, тому й сильні!
Немає страху на очах.
І Амстердам, і Будапешт,
І також Лондон врешті-решт!
Вже визнають козацьку силу,
Свята нас пісня породила!
Від Вашингтону до Стамбулу
Побачать всі що ми здобули,
Здобули мужність та свободу!
Таку ось маєм нині моду.
А ця війна куди веде?
Чи післи неї радість буде?
Та з миром ворог не піде,
Хоч цього просять, добрі люди.
Ми завтра йдемо на війну,
Тримайся, брате, я з тобою!
Забути б нам лиху весну
Та це вже буде після бою...
хай всі наші хлопці повертаються додому живими!
