Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Патара: Можеш уже не ховатись… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Богданочка, 09.09.2014 - 23:54
Правда, осінь так поспішає... А ще б літечка... Його було так мало... І воно було таке сумне...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А для мене кожна пора року - свято. Осінь ще й тим, що я таки осіння.
Владимир Зозуля, 21.08.2014 - 12:32
вот и Люба почувствовала ее. будем надеяться, что ее характер будет бархатный, мягкий, золотой. красивое окончание у Вашего стихотворения.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що принесе нам ця осінь, а за нею зима?.. Лиш би мир...
Наталя Данилюк, 21.08.2014 - 10:32
Так, її присутність не можливо не помітити... Останні серпневі дні вислизають, як пісок крізь пальці, і від цього так сумно... Вірш співзвучний настрою багатьох з нас...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Господь браку не гонить, у нього усе довершене, усе недовершене на нашій совісті. Дякую.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, нині у мене на сторінці натуральний зорепад.. Дякую.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я й навіть не сумнівалася, що Ви здогадуєтеся...
Світлана Моренець, 21.08.2014 - 00:30
До 24 ще торбу бажань можна загадати! Швидше думайте, Любонько! Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щось мозок прогальмовує і те хочу, і те...
|
|
|