Шукаєм нових дефініцій кохання,
А краще б старі повивчали.
Щось думаєм з ночі до рання,
Як спиться вже позабували…
Дзвінок вже не дзвонить, затихло..
Вже інші у нас телефони.
І як же скрутило нас хитро
Та все пам’ятають перони..
Вокзали, прощання, секунди…
Так швидко і довго водночас
В думках – словесна тундра.
На серці любові віночок.
Де юре, де факто, де правда?
Хтось інший щось інше десь зробить .
Чекаю, як завжди, до завтра…
Чи може вже зараз game over?
