Иван Франко
«Ужас на Руси»
Горе, соседушка! Горюшко, сват мой!
Мир то - закончился! Буря грядет!
Слышал? На нашу несчастную хату,
Все говорят, страшный мор к нам придет.
Где-то у нас завелись нигилисты,
Сплошь людоеды, их, право, не счесть.
Перевернуть строй общественный, исто
Ставят за цель Русь, как кашу всю съесть!
Перевернется всё вниз головами,
Профессоров неуч будет учить.
Так же, как с ним обращаются, сам он
Розгами будет он жизни учить!
Верные службу святую отслужат,
Батюшка лично ударит челом.
Ну а купец нам на склепе удружит,
Ведь распродажу устроит при том.
Суд соответствовать будет моменту,
Неуч рассудит ученых мужей.
Хитро укравший, уйдёт незаметно,
А , кто попался, в кутузку – скорей!
Красть и обманывать – можно свободно,
Честно живущего – нужно стыдить.
Вора поймав, отпускай! Всенародно
Власть воровская закон свой вершит.
Люди простые, сплошь кровью харкая,
Будут налоги исправно платить.
А государство, себя отмечая,
Будет себе же подарки дарить!
Воли противники тянутся к власти,
А либералы ту власть проклянут.
Пятясь, как раки, вперед нас потянут,
И как слепцы, быстро-быстро пойдут.
Овцы учить пастухов своих будут,
Кур поучать будут яйца окрест.
И воровство для простого то люда,
Наше ворьё преподаст с нужных мест.
Горе, соседушка! Горюшко, сват мой!
Мир то - закончился! Буря сильней!
Надо оставить семейство и хату
И все в поход до кубанских степей!
Іван Франко
"УЖАС НА РУСІ"
Лихо, сусідо! Ой горе нам, свату!
Світ вже кінчиться! Вже буря гуде!
Чув ти? На нашу нещасную хату,
Кажуть, страшенная змора іде.
Десь проявились якісь нігілісти —
Кажуть, що се людоїди, хотять
Русь нашу, матінку, з кашею з'їсти,
Перевернути теперішній лад.
Все перевернуть униз головами:
Учні професора стануть навчать,
А як азбуки не вміє — різками,
Як він їх нині, будуть його прать.
Вірні тоді парастас будуть править,
Але поклони піп битиме сам;
Купчик над склепом сей напис поставить:
"Хто дасть найменше, товар йому дам".
Суд буде також для них відповідний:
Неук судитиме вчених панів.
Хто вкрав, а хитро — той вийде свобідний,
В цюпу — хто вкрасти хотів, а не вмів.
Красти, ошукувать всім буде вільно,
Чесний заробок — отсе буде встид,
Злодія зловиш в коморі — постій-но!
Злодій тебе до уряду тащить.
Не хлоп державі з кривавого поту
Буде, як досі, податки зносить,
Але держава за хлопську роботу
Премії буде рік-річно платить.
Волі назадники стеклі запрагнуть,
А ліберали її прокленуть,
Взад поступовці, мов раки, потягнуть.
Прямо вперед невидющі підуть.
Вівці муть, кумочку, пастиря пасти,
Яйця муть, кумочку, курку учить;
Люди легальні муть грабити й красти,
Чесних почнуть злодіяки тіснить.
Горе, сусідо! Ой лихо нам, свату!
Світ вже валиться! Тріщать вже стовпи!
Треба покинуть і жінку і хату
Та вандрувать на кубанські степи.
4 дек[абря> 1880
ID:
526133
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 27.09.2014 01:06:35
© дата внесення змiн: 27.09.2014 01:08:07
автор: Володимир Туленко
Вкажіть причину вашої скарги
|
