Наче серце скам’яніло На асфальтному шляху. У моїх руках тремтіло: Сонце – пестило і гріло, Квіти в нашому гріху. Я зими торкнуся пальцем, Вітер змаже всі сліди. Розпустилася вуаллю - Постать білої води.
ID: 541043 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 02.12.2014 23:42:24 © дата внесення змiн: 02.12.2014 23:42:24 автор: Глорія
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie