Цей сніг, що йде згори, такий повільний
А ти пиши мені листи постійно
Я їх читатиму, сповна щаслива
І буду знати, що все сніг, грайливий
І цей звязок між нами тепло-ніжний
До сліз, до посмішок і незбагненно чистий
І як одна стою я серед міста
І як ковтаю це повітря до рідкого кисню
А ти минаєш і чомусь не хочеш
Шукати загадку цієї ночі
Ти лиш пиши мені і неодмінно
Все станеться, бо все невинно
Бо чистий сніг летить згори повільно
Так вільно, безнадійно вільно
