чи кохання прийде, чи любов,
все одно не підгвинчуй педалі
розгуляється, зіб*є у кров
здушить вени, а скаже коралі
не зневірюйся, але й не вір
полохливе воно на осонні
обігріє цілунком до дір
заголосить потім як на троні
юна діва - примхливе дитя
очі чорні вуста веселкові
жінкой стане і все до путя
не піймаєш на добрім слові
а пізніш, коли роки пройдуть
непомітно плетись за росою
жінка - велетень, там і тут
та сварливість її під косою
не тримай не впускай, все ж люби
укривай її ноги підступні
час короткий як місяць доби
збережи свій краєчок від трутнів
і жінку свою вбережи
не жалкуй того снігу в морози
став умови на ділі скажи
на долонях ходи в думках троси
чи любов то прийде, чи кохання
не викрикуй не хочу ні
запроси зроби каву й до рання
візерунком на твому вікні
хтось залишить маленьке послання
я так хочу, до зустрічі, в сні..
