чи ти знаєш як злість помирає
у червоній пустій кімнаті
затуманена, дотліває
розпаливши повітря кляте
заклинається, зве за собою
спантеличує, рве, полоняє
залишаючи правду простою
вивертає усе, забирає
розтікається кров'ю в судинах
проникає до самого низу
заморожує час по хвилинах
забираючи щастя в валізу
поспішає, збирає охочих
б'ється жилами, мчиться, пульсує
і сміється, сміється, регоче
відчуває, що заворожила
зачіпає за кожну тканину
дере кігтями стіни в судомах
ледве стоячи поміж дверима
задихається, тягне з собою
розглядає на тіло подерте
розривається криком від болю
і жадаючи скорої смерті
не прощаючись падає горда.
(чи ти знаєш як злість помирає?)
