Я покажу тобі небачене...Забуте
яке сховалось в тіні надвечір*я,
для тебе праведне...Чомусь спокуте
Загублене у небесах сузір*я...
Зі мною ти почуєш згаслі кроки,
в пітьмі пройдеш без жодних перешкод,
і талісман зруйнує підлі вроки,
які сторицею кидає вслід народ...
ми разом відчуватимем нектар
із квіту трав притрушених росою,
прийматимем від долі в дар
романтику обпалену росою...
Підем туди де мова зайва.
Думки і дотики. Межа бажань.
Через заплющені повіки сайво
зітре із пам*яті відбитки від страждань....
Прокинемось із сонцем у синхроні,
промінням ставши вранішнім в траві,
тебе побачу...Мавку у короні...
І знов потону у блаженнім сні...
