Рідненька Моя!
.
Сьогодні Твоє Свято – День народження і ювілей, до якого Ти так хотіла дожити. Але! Не судилося!
Сьогодні ми всі в Тебе на могилці засвітили дуже багато свічечок і в скорботній молитві схиляєм свої голови.
До ювілею я написав Тобі цей вірш.
.
У сніжні ці грудневі і холодні дні
Твій День народження настане.
Вже другий рік без Тебе ми, одні,
У смутку на могилі не в останнє.
.
Тобі б було сьогодні сімдесят,
Ти так бажала щиро цього ювілею,
Але! Пішла Ти скоро й тихо із життя
І вмить розсталась з мрією своєю.
.
Ти була ніжною і сильною завжди,
З хворобою боролась півжиття.
Із гепатитом "С" не вийшла із біди,
Пішовши так нежданно в небуття.
.
Ти працювала в школі для людей
І радувалась на уроках кожен раз,
Що в оченятах блиск у всіх дітей
І був активний на уроці цілий клас.
.
І в дитсадочку Ти любимою була
В очах батьків і вихователів весь час,
В душі дітей все чарівницею жила,
Показуючи спілкування вищий клас.
.
Була все доброю, як мати, для дітей,
Для них Ти віддавала весь свій час,
І толерантною була для всіх людей,
Твоя кончина це трагедія для нас.
.
В повазі у лікарні з першої хвилини
Ти пролежала там зовсім так мало днів,
І в час після нежданної і тихої кончини
З очей котились сльози в лікарів.
.
Ти дар від Бога мала в спілкуванні,
Завжди уміла щиро "зрізати кути",
І навіть в дні свого життя останні
Зуміла в сповіді спокійно відійти.
.
І будь упевнена... Ріднесенька Моя,
Я в день оцей прийду з синами на могилу,
Щоб заспокоїлась на небі там Душа Твоя,
Ми разом всі помолимось у цю хвилину.
.
Твій Володя!