Уяви собі кохана :
«Ми з тобою взявшись разом,
Міцно-міцно так за руки,
Йдемо стежкою угору,
Стежка та уся у зорях,
Стелиться кудись в майбутнє,
Де чекає на нас щастя,
Де нема причин журитись,
Де довкола радість сяє
Променисто в небі чистім,
І усміхнені все люди
Знають те чого не має
В нашому житті сьогодні,
Й не в молитві не клякають,
Й прямо дивлячись у очі
Погляд свій не відвертають,
Бо за ними проста правда
Мати чесне своє слово,
Власне право вибирати,
Щоб достоїнство і гордість
Не лежали на папері,
А були у щирім серці,
В кожну мить, не тільки завтра,
Що ніколи не настане,
Якщо всі та ми з тобою,
Не візьмемось міцно разом
За єдині в праці руки,
Й не знайдемо тую стежку,
У осяяне майбутнє,
Де чекає на нас щастя,
Де нема причин журитись…»
