Ти не проти, поцілую тебе ніжно
Та погляну у твої осяйні очі?
А на вушко скажу, що мені утішно
І посиджу біля тебе мовчки.
Ти не проти, я постою віддаля,
Та закутаю в обійми я думками?
І так трепетно, мов немовля.
Й радості не передать словами.
Ти не проти, ми злетимо в небо
Та наш спільний відшукаєм дивокрай?
І побудем, доки стане темно,
А хтось скаже «божевільні»! Та нехай!
Ти не проти, я помрію трохи,
Як ми разом лежимо у полі?
Хочу краплю щастя, хочу крохи.
Мені цього достатньо, цього мені доволі.
гарно, чуттєво 
хм....
