В прозорому дощовику,
Блукала Осінь у саду,
Така красива і духм`яна,
А в косах довгих жовта
мальва.
Торкнеться пальцями
тонкими,
Беріз струнких
і одиноких,
І вмить засяють в шелест
казки,
Осінні, тихі, ніжні,ласки…
Обніме кущ калини стиглий,
І загориться в барвах ранніх,
Червона ягода в тумані,
Умита росами в світанні.
І поцілує пишна Осінь,
Останній раз троянду
білу,
І посміхнеться теплим
сміхом,
В останній раз своїм
теплом…
А потім приморозком
ляже,
В зелену гавань трав
пухнастих,
І зникне легко у
ріки...
