Привіт, малий! Ну, як ти там без мене?
Передаю привіт твоїм очам,
Що ріжуть пам'ять їх вогнем шаленим
І не дають заснути по ночам.
Ну, що, малий, тобі зізнатись маю :
Така щаслива! Біль в мені погас!
Що наче мене доля пригортає
І захищає від біди весь час.
Агов, малий! Скажи ж мені хоч слово.
Воно для мене – лезо у спині.
І так чогось негадано, раптово
Надія згасла : це кінець війні.
Не буде більше сліз і обіцянок.
Не буду нити : так як ти казав.
Заводь собі своїх палких панянок
І не дивись із тугою назад.
Па-па, малий! Тобі усе удасться!
Бажаю, щоб себе ти все ж знайшов.
І... ще одне ... спасибі за це щастя –
Тепер я знаю, що таке любов.
09.07.15
Ох, Ви й... вмієте відшивати!!! Дуже класні рядки. І хоча не вірно йти мені проти чоловічої солідарності, та все ж я знаю, скільки буває недостойних "казлів"
Івга Лис відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ахах)) дякую Вам)
але насправді скорше відшивала не я, а навпаки
