В нічному барі, одиноко за столиком
Не докурена сигарета в попільниці
Сидить самотньо незнайома леді в чорному
З дивним значком – єдиною буквою «І»
Червоне вино і порожній погляд
Ось вона встає і зникає у натовпі
Де її шукати ніхто не знає – цю загадкову
Дівчину із букво «І».
Пригадую відповідь яку ти дала мені
Відштовхнувши пішла в темноту
І тепер так шкодую що не зміг з тобою тоді
Закохавшись в твою не земну красу
І цей порожній погляд що кудись
Зникає у цьому нічному житі міста
В потоках музики вона розчинається
Дівчина – незнайомка
Дівчинка із літерою «І» загадкова троянда
Що зникає у темноті цієї холодної ночі
Прагну її я знайти – хоча б номер телефону
І щоб і ще раз поглянути на неї, ці очі
Дівчинка із літерою загадкою – ти нова війна
У моєму внутрішньому я, чому скажи
Ти така близька і так далека, рідна й так чужа
Світ у якому живеш – мене забери
" Ти така близька і так далека, рідна й так чужа ". Сподався прийом протиставлення. 
