Герої на варті, їх славити варто,
Бо, все це не жарти, Ох, зовсім не жарти,
Герої на варті, герої в бою,
І землю боронять твою і мою!
Не вагаючись, вийшли з народу герої,
Взялися за зброю, – на Схід і до бою!
Кров’ю дороги свої окропили,
Щоб ми на Вкраїні своїй мирно жили.
Палаю заграли на землях Донбасу,
Розрухи і горе постали на часі,
Коли все минеться? – стурбовані люди,
Коли вже що краще нарешті прибуде?
На дворі весна дивоцвітно палає,
А хтось новий постріл уже замовляє,
То хто ж, і з якою це силою в змові,
Ох, не по-любові, ох, не по-любові.
Щодень новим болем серденько покрає,
А миру нема все, а миру немає,
Здається й лелеки даремно летіли,
Даремно повітря гортало їх крила.
Чекають все миру Донецькі простори,
Чекають, що сльози минуться и горе,
Що мирний світанок нарешті настане,
І залікує Донбас свої рани.
Миру чекають усі... Гарно, Анотолію Євгеновичу! 
