Ти покликав мене до життя,
Цілувавши заплакані очі,
В унісон чути серцебиття,
Посміхнулись від заздрощів ночі...
Плачу щиро від солоду мук,
Від обіймів твоїх солодких,
Я боюся, як кари, розлук,
Дуже довгих і дуже коротких
Я несу тобі в пригоршнях цвіт,
Щоб нектару напилися двоє
Зацілую мій добрий світ,
Що докупи нас звів з тобою
Я несу тобі зорі в долонях,
Я шепочу " спасибі"- за все
Аж до болю у серці і скронях...
Я любитиму понад усе