Ніби вчора, зима снігом замітала всі будинки і дороги,
Й Завірюха на баяні щось веселе награвала,
А Мороз щіпав за носа,й малював на вікнах голих,
Всіх кого зустрів він- розмальовував до болю.
Просипаюсь я сьогодні-вже весна надворі!
Промінь сонця ніжно падає на моє обличчя,
Підіймаюсь з ліжка я і дивлюсь на вікна голі-
Ніби минув не день, а ціле півріччя!
Ніби вчора,світ здавався чорно-білим,
Й на життєвому полотні інших кольорів не було
Мелодія життя вривалась в душу наболілим,
Й ще серце так ніколи не боліло.
Та все змінилось в одну мить,
Весна дала про себе знати,
Ще буде час на те щоб жить,
Любити,вчитись і писати!
