За вікнами весь день ідуть дощі,
Сварячись з холодними вітрами.
І випадковий перехожий у плащі
Втрамбовує калюжі під ногами.
Під дріб крапель так хочеться заснути,
Забути все і легко впасти в сон
Та прохолоду осені вдихнути,
Без бою здавшись Морфею у полон.
Тремтять, ще теплі під дощем дерева,
Від сорому пригнувшись в наготі,
Сховалось сонце за хмарами рожеве,
Розбавившись в осінній самоті.
Просто посиджу, і помовчу, напевне,
Наповнивши віршами цілий дім.
Мелодія дощу звучить душевна,
Що кружить вальсом за вікном моїм.
