Де головне , де істинна посвята? І де дають проскури і вино ? Де не іде ще брат на брата? Де стать і статок когось – все одно? Таки здогадуюсь, де цей пристанок - Туди дістанеться лише мій дух. А решта – озирнеться н останок, І стане їжею для черв’яків і мух Але тепер я маю гарну здібність: Побачити приховане в простому Відчути в різному подібність І , головне – пізнати щастя в тому! Зберу себе серед тисяч зволікань, На перший погляд, начебто важливих Вітрин, реклам позбудусь зазіхань на внутрішню свободу надвразливу Хіба не привід це відсвяткувати!? Кохатися і босоніж ходити Обожнювати світ, вірші писати І, знову...(я повторююсь), любити… © Олена Зінченко 2016
ID: 707830 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 21.12.2016 23:47:11 © дата внесення змiн: 09.01.2017 21:23:17 автор: Zinthenko Olena
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie