Ніч метеликів
Ніжне світло місяця в очах
поглядом мені даруєш ти,
як приходиш снами по ночах
зорі в небі думами плести.
Серце спалахне від мрій твоїх,
полум`ям гарячих почуттів,
що і оглянутися не встиг,
як до тебе в небо прилетів.
Теплий промінь літнього смеркання
зігріває небо для зірок,
що малюють барвами кохання,
поки сонце не ступило крок.
В тому сяйві вихрем закружляють,
чарівні метелики нічні,
блисками сердець, які кохають
щоб не зоставатись на одні.
Подих вітру теплого словами
оберну на пісню золоту,
хай світи поєднує між нами
в спільну і щасливу доброту.
Місяцем виблискує любов,
і летять метелики з пітьми
сяяти у ніжності розмов,
дивлячись в обіймах на зірки.
Теплий промінь літнього смеркання
вистилає небо для зірок,
що малюють барвами кохання,
поки сонце не ступило крок.
В тому сяйві танцем закружляють,
чарівні метелики нічні,
блисками сердець, які кохають,
разом переживши сірі дні.
Віктор Цвіт 24.07.17
