Невичерпно вдячна
мудрим своїм наставникам
В.П.Саєнко, А.Т.Малиновському,
В.В.Кравцю
Таких сьогодні залишились одиниці,
Людей цих називаю батарейками.
Де ураган в душі і сонце на обличчі,
Ідеї в голові оранжерейками.
Вони щомиті борються з собою,
Як у Гвінеї гори з естуаріями рік.
Духовно сильні. Одинокі, хоч залюблені юрбою.
Таких дарують світу раз на вік,
Як Ніцше, Арістотель, Фрейд, Есхіл.
Такі свій камінь, як Сізіф, ‒ угору.
Дивакуваті. Йдуть наперекір
Суспільства нормам і примхливій долі.
Їх не здолає вітер із Сахари,
Бо все просте в своїй основі – геніальне.
Це вишуканий інтелект для антикварів,
В таких живе космічне, непізнанне.
Той неприборканий і несмиренний час
Не переможе думку й силу слова.
Життя – коротке, розум – вічний пласт.
Коштовність – розум, інше все – полова!
