Я ШУКАЮ СПОРІДНЕНУ ДУШУ
Я шукаю крізь літа споріднену душу...
щоб був блиск в очах... світились очі-
від щастя цвіла, як в саду квітка рожа,
як місяць до зорі усміхалось серце жіноче.
Іти ,із ним у ногу ділити радість і печаль,
сказав ,''відпочинь, від праці ,я сяду біля тебе''...
як за вікном дощ, подарував сонце із світань,
нахиляв, все золото світу пречисте святе небо.
Із тобою, був поруч коханий ,як друг і брат...
крилом ангела оберігав від ураганих вітрів,
підставив ,своє надійне плече зорі в стократ-
будував мости щастя із ласкавих лагідних слів.
Щодня, із ним запалювати родинне свято....
зустрічати, сонце зранку... пити солодкий чай,
і від земного щастя хотілося пісні співати...
розправляти крила і злітати у квітучий рай.
М .ЧАЙКІВЧАНКА. 2007 08 25
Наразі в людей розірвані душі, циклічністю становлення людського життя. І тому важко на душах.
І важко знайти друга по серцю. Та Надія всегда перемогає.