Так швидко подорослішали діти,
А ми їх не готові відпускати,
Ще під крильми їх хочеться тримати,
Але настане час – пора летіти!
Лише недавно були перші кроки,
Недосипи, і втома, й хвилювання,
Зростали непомітно, рік за роком :
В батьків – робота, у дітей – навчання…
Так швидко, що іще не надивились,
Не налюбились, не наобіймались,
Тоді – засмучені, тоді – втомились, -
Ще встигнемо, - так нам тоді здавалось…
А час біжить, нікого не питає,
А діти дуже швидко виростають…
Цінуймо, поки можем пригорнути,
Минуле – не під силу повернути…
Так швидко подорослішали діти,
І крила розправляють, щоб летіти…
Цінуймо час, коли вони із нами,
Даруймо їм любов від тата й мами!
