Стукіт ходу секундної стрілки...
Півень пісню заводить свою...
У вікно, що злегка привідкрите,
Ранок свіжістю ніжно дихнув
Я ж лежу, усміхаюсь й милуюсь
Щебетанню дзвінких горобців
Та чорнявих із білим подружок,
Що гніздяться у стайні батьків...
Так спокійно, так радісно й просто,
Безтурботно якóсь на душі...
Ловлю промінь, в відкриту долоню,
Тішусь сонечку, пишу вірші...
Стукіт ходу секундної стрілки,
Півень пісню заводить свою,
У вікно, що злегка привідкрите,
Мій світанок, таки зазирнув...
