Прощавай літо -моя золота пора!
Співуча пташко замріяна панно!
Райдужні світанки- молодосте моя
Я співаю, тобі красуне Осанна!
Блаженний червень наливає сади
Зірвати ,у відерце плоди медові-
Зігріває цілунком з сонця і роси...
Пахнуть, матіоли вечори казкові.
Красень липень увінчав липу золоту
Веде ,у гай трави духмяні запашні...
Без пари, пташка колише печаль свою-
Шукає ,доленьку ясні сонячні дні.
Я біжу, босоніж у роздолля, поля,
Вдихнути, у аромат польові квіти,
Скупатись, у річці у водичці Дністра,
Зібрати ,урожай стиглі колоски літа.
Заховалось ,сонечко в тумани на мить...
розстелився, сизий туман над ставами-
Серпень, віє холодні ранки дощить
Літо, спішить у вирій із журавлями.
Дякую ,літо за сонцедні зореночі!
У садочку ,за солодкі медові груші
тепло, що зігріває серце жіноче..
І зорю, що з моря привела на сушу.
М .Чайківчанка.
