Ми маємо Землю! Які ми багаті:
і сонце пресвітле заходить до хати,
повітря на повні вдихаємо груди,
вода-чарівниця плескоче повсюди,
трава підстеляє нам килим під ноги,
і віти дерев нас вітають розлогі;
і небо над нами космічне, стозоре -
сузірь оксамити в блакиті прозорій!
А як уявити: за нашу запеклість –
пітьма без повітря… безводдя... Це ж пекло!
Люд Раю Земного, бува, не цінує:
до повної чаші чогось та бракує!
Ні гроші, ні царства, ні влада - не варті
одної хвилини у Всесвіті-щасті!
