Пригорну я тебе лебединим крилом,
Зацілую вуста малинові.
Миготітимуть зорі вночі за вікном
І сіятимуть роси ранкові.
Лебедина постава, павина хода,
Ніч нам випала вкрита зірками.
Пригадались роки, ти була молода,
Обіймала кохання руками.
Видавалось, завжди будем ми молоді,
Все життя, хоч і будуть внучата.
Будуть ночі у зорях, а дні золоті,
Буде вічно звучати соната.
Карооке кохання, єдине моє,
Чарівнице з осіннього неба.
Ще веселка сьогодні нам двом виграє,
А нам більшого щастя не треба.
Гарно, коли вже не треба.... 
