Знову заштормила кров у жилах,
Наче натягнулася струна.
І готові до польоту крила,
Ніби повернулася весна.
Сонячне проміння, взявши ноти,
Виграє у виблиску очей.
Небеса у вишині навпроти,
Горнуть білі хмари до грудей.
Я ж уже свої розправив крила,
Набираю нову висоту.
І лечу, де ти чекаєш, мила,
Вітер обганяю на льоту.
Потім разом двоє попід гаєм,
Ми підемо в черешневий сад,
Хай у ньому солов’ї співають
І літа вертаються назад.
