Нехай твоє життя почнеться знову
Червона крейда - з нового листа.
Нехай зірветься бажана розмова,
І зіткнуться під сонцем небеса.
Нехай зорями вкриється крайнебо;
Ти не самотній, хоч і знаєш - як.
Нехай простягну руку лиш до тебе.
Мій подих стиха пробуєш на смак.
Нехай байдужість - маска. І свідомо
Ти ставиш вище наш спокійний лад.
Нехай - мені, собі, йому - нікому
Не виявиш емоцій водоспад.
Нехай ми поряд вже сімнадцять років.
Мов дзеркало - дивлюсь твої вуста.
Нехай, щоб тнутись в шию - вісім кроків.
Нехай. Нехай... Та в роті гіркота.
