Мій світку любий, земле пресвята,
Не забирай у лоно свої діти.
Не та їм доля випала, не та...
Бо їм би жити, жити, жити...
Зберу крупиночки любові і тепла
Докупи, повплітаю у молитви,
Душа ятрить пече і догора
Кричить , немов під гострим лезом бритви
Залиш в душі життя - нехай плоди
Дарують насолоду цьому світу
Не витирай завчасно їх сліди,
По них ітимуть внуки їхні....діти
Мій світку любий, земле пресвята,
Накрий круків, що впились в твоє тіло!
Четверта плаче осінь золота,
Прошите кулями і літо відшуміло
Благаю, земле, неба височінь!
Мені до вас, зернині, не дістатись...
Та серце, як розпечена чирінь,
На всі пожертви проситься віддатись...
Н. Карплюк-Залєсова
26.10.18
