Десь там, за відтінками тиші,
Де навіть Всесвіту нема,
Сніги свої сюжети пишуть.
Нічого дивного. Зима.
Десь тут пригрілись полюсами
(від того білий струм тече)
Він і вона – дві амальгами.
Ще ближче, щонайближче. Ще.
День сніг і світло стиха гасить.
Повітря – кольору вина.
Вони не помічають часу.
Вони в собі шукають дна…
