Поема
Богородиці Діві
і Господу Ісусу присвячується
1
ось це
розплав
опівдні —
царськість
а надечір’ям —
свіжість.
Як це
нагадує Її
любов і ніжність!!
яка тут влада?
автомобільні гази — в ладан*
вселюдські гази — в ладан
і владні гази —
в ладан!
Дивлюся серцем:
де над мною влада?
і я весь — небо
і весь — серце
думок по мені — камнепади!
за те що я літав —
найперше — «з перцем» —
і друге — те що я не падав
літав й не падав
і золотий пилок
торкався Її
серця
мов Бог струсив
мене до правди
2
тепер потопчуть
от тепер — вже камнепади
а надвечір’ям — свіжість
а це по серцю — прямо Її ніжність!!
о липи! мов падають — до педальованих
обніжків
3
Копаю вглиб
це ввись копаю
і все
що любить і кохає
те все мене до Джерела
спрямляє
поезія до-слівна
лиш — світає...
а чиє серце
Джерело кохає
серце горить —
душа палає
наш Бог таїна
і душа — таїна
і то по-божому
співають
солов’їно
мені — без слів!
кохають мовчки т е
серцями
безслівна є поезія
ще лиш —
світає...
дитя природи так спокійно
засинає
і от говорить Бог
життя — таїна
і Він все знає
27,28.06.2020,
Київ
*- відома віруючим трансмутація запахів благодаттю