Намалюй мені сонце
Й ту фіранку з вікном,
Де життя промайнуло,
Вік накривши крилом…
Намалюй мені хмари,
Що отам в вишині,
Як зефірки зависли,
Ніжно-білі й пухкі…
Намалюй мені квіти
Що над чистим ставком,
Силу сонця ввібрали,
Щоб спокійним був сон…
Намалюй мені ранок,
Карамельно-легкий,
Де світанок з росою
Веселково-дзвінкий…
Намалюй мені ніжність,
Вірність й ті почуття,
Що навік вкарбувались
На полотна життя…
Намалюй мені вічність,
Що спливає в сльозу,
Розфарбовує скроні,
Й сенс життя в сивину…
2.07.2020
#поезія_Іванна_Осос
Дуже гарно! 
