Корова в яблуневому саду
Лежить і мріє тихо у травичці
Вона так мляво щось жує
Не хоче пити навіть і водички
І очі ті закохані у світ
У яблуневий сад її зелений
Немолода а хоче у політ
За обрій хоче де поля зелені
І колір біло чорний дала її природа
Така здається гарна для корівки врода
Балована й годована і так…
Здається є у тім саду її свобода
Лежить і мріє як колись вона
Кохала і була кохана
І забере колись у вверх вона
Своє ото замріяне бажання
А, листя восени в саду впаде
Зима прийде і снігом все заліпить…
Але весною сад отой розквітне
Коровій сад …коров’ячого літа…
