Так сталося,батьки мої,царство їм небесне,
прожили нелегке,але своє життя більш, як в 50-т років.
Я мріяв також-покохати одну і з нею прожити все життя.
Та не так сталося,як гадалося ,моя двоюрідна сестра,про
це я взнав набагато пізніше,використала момент і організувала
мою женитьбу на своїй доньці,моїй племінниці.Виявилася чис-
та брехня,а в результаті зломані дві долі,смерть двох народжен-
них синів і..,розлучення.
Кохання я пізнав лиш в 39,тільки була одна проблема=їй 20.
І тоді вперше в мене написався цей вірш-
Люблю тебя,как жизнь люблю
Как песнь,пропетую однажды,
Как утро вешнее люблю
Как невозможно любить дважды.
Люблю тебя,люблю,как есть-
Люблю и образ,и живую
Возможно ль это перенесть-
Тебя не вижу-так тоскую.
На,что надеюсь,сам не знаю
Но отказаться не могу
И,все сомненьтя отвергая
Твой образ в сердце берегу
Глаза твои все вспоминаю,
Движенье губ,бровей разлет
Тебя в себе обожествляю-
Мечты так просятся в полет-
Как будто мы с тобою разом
Рука в руке,глаза в глазах,
Идем вдвоем весенним садом
Теряясь в запахаъ,цветах,
Теряясь в глубине бездонных
Любви и дружбы водндночас...
О,я б назвал тебя Мадонной
И не ошибся б в этот раз...
Увы,мечты теряют сладость
Когда я снова вижу явь..,
Не отнимай ты эту радость-
Прошу,надежду хоть оставь-
Пусть поживу я в этих грезах
Пусть потеряю сон,покой-
Ты разреши скупаться в розах
Где лепестки-то образ твой...
ID:
902433
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.01.2021 13:00:44
© дата внесення змiн: 26.01.2021 07:56:15
автор: Горох
Вкажіть причину вашої скарги
|
