Не судіть ви мене
За журливі вірші...
Життя нині важке,
Ятрить душу мені...
В нас на Сході війна,
Уже сьомий рік йде...
Наша влада німа,
До проблем всіх людей...
Вони там угорі,
Вже, як жирні коти...
І людськії плачі,
Не торкаються їх...
Убиває ж війна,
Наших любих дітей,
Ця біда, не вода,
Каламутить людей...
Ще й десь вірус узявсь,
Хтось його сотворив...
І нігде не сховавсь,
І ніхто ще й не вбив...
Материнська ж любов,
Їй немає кінця...
Завмира в жилах кров,
Як вмирає дитя...
Ми готові усі
Помогти воякам...
Та в нас сили малі,
І не впоратись нам...
Там воюють сини,
Тут жирують пани...
Важко людям простим,
Не болить це панам...
Не судіть ви мене
За журливі вірші...
Як мине все лихе,
Напишу не сумні...
Тепла і добра Вам! 
